Непряма вербальна агресія

Abstract

The article deals with the indirect form of verbal aggression in which the cathartic function of this linguistic phenomenon is primarily implemented. The author compares indirect verbal aggression with its direct form while discussing some positive aspects of the former type for the speakers, their mental health, and social contacts. Moreover, gender and sociolinguistic aspects of the phenomenon along with the addressee and social setting typology have been established. The research employed contextual, pragma-linguistic, conversational tools of analysis, a short comprehensive written questionnaire, and an oral partially standardized interview with 200 participants from Vienna, Austria. This study has found that generally indirect verbal aggression often provides the only way to express negative emotions and thereby it is viewed as an effective means of the speaker’s social tie maintaining and mental health support. Indirect verbal aggression also performs comforting, corporate, expressive, and fear-relieving functions. More intensive cathartic effect following the expressed indirect verbal aggression is explained by the absence of its immediate addressees and their verbal or nonverbal response.Статтю присвячено непрямій формі вербальної агресії, у якій найбільш яскраво виявлено катартичну функцію цього мовного феномену. Проведено порівняння з прямою формою і виокремлено позитивні аспекти непрямої вербальної агресії для мовця, його психічного здоров´я та соціальних контактів. Досліджено статеві та соціальні аспекти вживання, розроблено типологію адресата цієї форми вербальної агресії та типологію ситуацій, у яких до неї вдаються. Виокремлено постать «слухач»/«слухачі», яка дотепер залишалася поза увагою прагма- та психолінгвістичних досліджень. Емпіричну основу творять усні й письмові опитування мешканців м. Відень (200 осіб), що їх зібрано за допомогою квалітативних методів опитування (письмово з використанням короткого й розгорнутого питальника та усно у формі інтенсивного частково стандартизованого інтерв’ю) та проаналізовано методами контекстуального, прагмалінгвістичного та конверсаційного аналізу.