Вегетативне забезпечення функціонального резерву серця підлітків різних медичних груп

Abstract

Фізична працездатність підлітків різних медичних груп варіює у досить широких діапазонах. Розподіл учнів на медичні групи за показниками індексу Руф’є не відображає рівня фізичної працездатності школярів. Мета дослідження. Дослідити взаємозв’язок вегетативного забезпечення серцевої діяльності, фізичної працездатності та функціонального резерву серця підлітків різних медичних груп. Матеріал та методи дослідження. Обстежено 140 школярів 7-8-их класів віком 12-14 років (середній вік 12,9±0,65 років). З них 58 хлопців (середній вік 12,9±0,7 років) та 82 дівчини (середній вік 13,0±0,6 років). Вивчали фізичну працездатність (PWC170), функціонально-резервні можливості серцево-судинної системи (індекс Руф’є), варіабельність ритму серця (ВРС). Статистичний аналіз здійснювався за допомогою пакету прикладних програм Statistica-v.10.0. Результати. При вивченні вегетативного забезпечення серцевої діяльності встановлені достовірні відмінності між основною та спеціальною медичними групами за такими показниками ВРС у спокої: LF norm, n.u., HF norm, n.u., LF/HF, у.о., %LF. Середні показники К 30:15 між різними медичними групами не відрізнялися. А їхні середні значення знаходилися в діапазоні 1,0-1,25 у.о., що характеризує погіршення функціонального стану організму в усіх медичних групах. Баланс симпатичного і парасимпатичного відділів ВНС, за середніми даними приросту ЧСС в ортопробі, знаходився в межах фізіологічної норми (18-27 %) й не відрізнявся між різними медичними групами. Висновки. У стані спокою відмічається переважання активності симпатичної ланки регуляції у модуляції серцевого ритму підлітків спеціальної медичної групи порівняно з основною. Однак, при активній ортостатичні пробі відсутні відмінності між показниками, що характеризують стан вегетативної регуляції серцевої діяльності та реактивність симпатичного й парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи.