Психологічні особливості онкологічних хворих на різних етапах лікування

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психоемоційного стану онкологічних пацієнтів на різних етапах лікування. У роботі визначено ключові психологічні особливості онкохворих, такі як тривога, фрустрація, ригідність та агресивність, а також виявлено їх залежність від етапу лікування (початковий, післяопераційний, ремісія). Проведено аналіз адаптаційних стратегій та копінгмеханізмів пацієнтів, зокрема їхніх особливостей у вікових, гендерних та клінічних групах. У роботі розроблено програму психологічної допомоги онкологічним пацієнтам, яка включає рекомендації для стабілізації емоційного стану, зниження рівня стресу та покращення соціальної підтримки. Окремий блок програми присвячено розробці практичних рекомендацій для близьких онкоодужуючих, які спрямовані на ефективну взаємодію з пацієнтами та профілактику емоційного вигорання. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У першому розділі «Теоретичні аспекти дослідження психоемоційного стану онкологічних пацієнтів» висвітлено концептуальні підходи до вивчення емоційних станів, зокрема адаптаційних стратегій, та їх роль у реабілітації онкологічних хворих. У другому розділі «Емпіричне дослідження психоемоційних станів онкохворих» представлено результати діагностики за допомогою стандартизованих методик: «методика ірраціональних установок» А. Елліса, Тест «Самооцінка психічних станів» (Г. Айзенк), методика для діагностики стратегій подолання стресових ситуацій SACS (С. Хобфолл), опитувальник «Рівень комплаєнтності» О. Асріян, С. Кадиров, О. Ковальчук та проведено аналіз змін відповідно до етапів лікування за допомогою методів математичної статистики. Третій розділ «Розробка програми психологічної допомоги» включає опис практичних рекомендацій для пацієнтів та їхніх близьких, а також моделі інтервенцій для покращення адаптації. Наукова новизна роботи полягає у виявленні особливостей психоемоційних станів онкологічних пацієнтів у динаміці лікування, а також у розробці комплексної програми психологічної допомоги, яка враховує етапи лікування та особливості пацієнтів. Практичне значення роботи полягає у впровадженні результатів у клінічну практику для підвищення якості медикопсихологічної допомоги.