Мовні особливості сучасного футбольного телерепортажу

Abstract

У статті схарактеризовано футбольний телерепортаж у контексті лексичної, синтаксичної та стилістичної своєрідності, емоційно-оцінного й експресивного забарвлення, інтонаційного оформлення, комунікативно-прагматичного та інтенційного потенціалу. З’ясовано, що в досліджуваному контенті превалює спеціалізована лексика, ужита поряд із вторинними номінаціями, які виникли внаслідок метонімізації та метафоризації. Закцентовано на переносних найменуваннях, що мають закодований додатковий зміст, вирізняються емоційно-експресивним забарвленням, образністю, тяжінням до розкутої неофіційної комунікації. У телерепортажі вони слугують лаконічним засобом мововираження, який дає змогу відмежуватися від стереотипного подання інформації й полегшити її сприйняття. Виявлено, що на реалізацію особливого колориту зорієнтовані метафоризовані мовні одиниці спортивної та неспортивної сфер, часткове чи повне переосмислення яких зумовлює їхню міжтематичну транспозицію. Зосереджено увагу на синтаксичній своєрідності футбольного телерепортажу, зокрема структурній асиметрії головних членів речення, скерованій на виділення інформативно важливої частини повідомлення. Таким висловленням зазвичай притаманна підвищена експресія, скоординована з емоційним станом коментатора. До важливих засобів реалізації репортерської інтенції зараховано нанизування дієслівних присудків, які надають оповіді динамічності. У цьому контексті розглянуто розмовні лексеми, функціювання яких зорієнтоване на досягнення психологічно комфортної атмосфери комунікації та ефективного контакту з телеглядачами. Використання односкладних називних, двоскладних неповних та нечленованих конструкцій умотивовано потребою швидко реагувати на стрімкі зміни під час гри. Простежено, що експлікація темпорально-модальних характеристик аналізованих висловлень пов’язана з розповідними структурами, переважно модельованими дієсловами минулого, рідше теперішнього часу. Фрагментарність виявляють побудови питальної модальності з частковою нейтралізацією питальної інтенції та висловлення стверджувального модального плану, репрезентовані нечленованими реченнями із супровідним емоційно-експресивним відтінком.