Лексема присяга та її синоніми в лексикографічних джерелах

Abstract

У статті проаналізовано лексеми на позначення поняття обіцянки дотримуватися певних зобов’язань, клятви вірності якій-небудь справі. З’ясовано, що в сучасній українській мові функціонують іменникові лексеми присяга, обіцянка, обітниця, обіт, клятва, божба, рота із певними заувагами: присяга, обіцянка, клятва – загальновживані, обіт, обітниця, божба і рота – стилістично обмежені, хоча такої диференціації до початку ХХ ст. не зафіксовано. Про частотність використання однієї з названих лексем свідчать сталі словосполучення, наведені у словниках. На прикладі наголошування лексеми присяга проілюстровано позамовні чинники, що впливають на стан акцентуаційної системи української мови. Встановлена важливість етимологічних коментарів окремих укладачів лексикографічних праць, які тлумачать причини та час появи тієї чи тієї лексеми у нашій мові, подають паралелі з інших слов’янських мов, фіксують семантику лексем на певному історичному зрізі.