Вплив холодового стресу на цитоархітектоніку гіпокампу щурів

Abstract

Більшість досліджень, проведених на тваринних моделях депресії свідчать про морфологічні зміни в лімбічних структурах, індукованих стресом. Під впливом тривалого стресу у гризунів відбуваються зміни в об’ємі гіпокампа. Гіпокамп є основний ланцюг емоційних реакцій є однією з ключових структур лімбічної системи, відповідальних за розвиток стійких адаптаційних реакції мозку на стрес. Щурів було розподілено на дві групи: контрольну та експериментальну, по три особини. Перша група утримувалася в звичайних віварних умовах без контактів з експериментальними тваринами, друга група – піддавалася впливові хронічного холодового стресу протягом 18 днів ( 1 годинА у водяній бані при температурі +4С), де тварина була занурена по шию і не мала можливості вибиратися на стінки резервуару. Після 18-денного експерименту тварин забивали декапітацією під епітаміналовим наркозом та відбирали для досліджень головний мозок, з якого за загальноприйнятими методами готували гістологічні зрізи. Зафарбовували розчином гематоксилін-еозином. Вимірювання ширини структур та окремих цитоархітектонічних шарів проводили за допомогою Морфология 5. Виявлено, що товщина нейронного шару експериментальної групи значно збільшилась порівняно з контрольною групою. Щільність нервових клітин у всіх субрегіонах експериментальної групи знизилася, що свідчить про зпад функціональної активності даної ділянки у відповідь на холодовий стрес. У субрегіона контрольної групи тварин такі зміни: СА1 має вищу щільність нейронів порівняно з іншими, розміри нейронного шару (181,46±1,17 мкм), експериментальної - до (224,15±1,17 мкм); СА2 контрольної групи - (163,42±1,17 мкм),експериментальної групи тварин - СА2 (198,22±1,17); розміри субрегіона СА3: контрольної групи - (147,62±1,17 мкм), експериментальної групи – (193,32 ±1,17 мкм). У тварин, які не піддавалися впливові холодового стресу у субрегіонах СА1, СА2, СА3 спостерігалися чітка вираженість нейронного шару. Субрегіон СА1 відрізняється щільно розташованими нейронами, а клітини субрегіона СА3 низькою щільністю. Аналізуючи дані які ми отримали, бачимо, що розміри чітко вираженого нейронного шару субрегіону СА2, порівняно з іншими, займають середину між цими даними. Зменшення щільності клітин стресованих тварин у всіх субрегіонах свідчить про негативну дію стресу, який призводить до гибелі нейронів.