Антиоксидантна активність вперше синтезованих похідних імідазолідину та пергідропіримідину

Abstract

Магістерська робота присвячена дослідженню антиоксидантної активності вперше синтезованих гетероциклічних сполук, які містять імідазотіазольні та тіазолопіримідинові конденсовані цикли. Дослідження спрямоване на розробку ефективних методів щоб отримати такі структури, які будуть проявляти високу антиоксидантну активність. Для проведення синтезів в ролі вихідних сполук було використано 6,7-дигідро-2Н-тіазоло[3,2-а]піримідин-3(5Н)-он та 6,7-дигідро-2Н-тіазоло[3,2-а]піримідин-3(5Н)-он. Їх взаємодією з 5-заміщеними ізатинами синтезовано 2-(2-оксоіндолін-3-іліден)заміщені імідазо[2,1-b]тіазол-3(2H)-они та тіазоло[3,2-а]піримідин-3(5Н)-они. Вперше синтезовані 2-(2-оксоіндолін-3-іліден)заміщені імідазо[2,1-b]тіазол-3(2H)-они та тіазоло[3,2-а]піримідин-3(5Н)-они в дослідженнях на біологічну активність показали помірну антиоксидантну дію. Найвищою антиоксидантною активністю володіє (E)-2-(5-нітро-2-оксоіндолін-3-іліден)-5,6-дигідроімідазо[2,1-b]тіазол-3(2H)-он, показник інгібування вільних радикалів для якого становить 79.1%.