Типологія лексики літературознавчих статей початку ХХ століття

Abstract

У статті на матеріалі вибірки лексем проаналізовано різні типи лексичних одиниць, які функціонували в літературознавчих статтях початку ХХ ст. Описано процеси детермінізації та термінізації, а також якісні зміни, які при них відбувались у значеннях загальновживаних слів та термінів. Досліджено місце метамовних (вставних) одиниць у лексичному наповненні вказаних вище статей. Подано зразки лексем, які виконують термінну функцію, тобто функціонують у різних галузях науки, але не мають чітко сформованої дефініції і досі не набули статусу термінів, так званої лексики на позначення наукових понять. Частково звернено увагу на чотири аспекти значення, які відбивають зміну семантики загальновживаних слів у терміносистемах: сигніфікативний, денотативний, парадигматичний і синтагматичний, а також на власне денотативне значення слова, зумовлене матеріальною сутністю реалії (предмет, явище, дія тощо), та сигніфікативне – спричинене її поняттєвим відображенням і їхню роль у процесі розуміння сутності семантичного довантаження тієї чи тієї лексичної одиниці. The present article gives the detailed analysis of different types of lexemes that functioned in the literary articles at the beginning of the ХХ century. The processes of determinization and terminization and Науковий журнал. № 1/2014 95 qualitative changes that occurred within the meanings of common words and terms have been analyzed in the article. The position of metalinguistic (parenthetic) units in the abovementioned articles has been investigated. The samples of lexemes with term functions, namely, functioning in different branches of science but do not have a clearly formulated definitions and do not acquire the status of terms, so called the vocabulary of scientific concepts are represented. It was partly paid attention to four aspects of the meaning that reflect the change of semantics of the common words in terminological systems: significative, denotative, paradigmatic and syntagmatic, and to the denotative meaning of a word, driven by the material essence of reality (object, phenomenon, action, etc.) and significative one, driven by its conceptual reflection and their role in understanding of the semantic nature of a lexical unit.