Замкові комплекси України в культурному туризмі

Abstract

У кваліфікаційній роботі аналізується роль і місце замкових комплексів України у культурному туризмі. Досліджено туристичну привабливість відомих замкових комплексів України, напрямів і форм роботи наукових співробітників історико-культурних заповідників щодо залучення відвідувачів. Виділені спільні форми роботи, які застосовуються: звичайний і театралізований екскурсійний супровід, наявність музейних збірок та тематичних експозицій, ін. Окрім спільних для більшості замкових комплексів форм роботи щодо залучення відвідувачів зустрічаються і ексклюзивні, породжені унікальною історією фортеці, її розташуванням, архітектурою чи місцевими звичаями. Розглянуто зв’язок замкового та фестивального туризму, у якому часто простежується автентика регіону. Зроблено прогноз туристичного розвитку не залучених або малозалучених у туризмі замків. Для цього створено рангування замкових комплексів за ступенем їх збереженості. Запропоновані три категорії замків дозволяють краще спрогнозувати їх перспективи у сфері культурного туризму. Окрім туристичної дестинації і фотозони відновлені фортеці зможуть стати музейними та культурними центрами регіонів. Історико-культурні заповідники, створені на основі замкових комплексів, привертають інтерес до пам’ятки, займаються її дослідженнями та популяризацією. На конкретних прикладах підкреслено вразливе становище замкових комплексів, які з часом зазнають все більших руйнацій.