Деонтологічна етика у системі професійної підготовки фахівців з фізичної терапії, ерготерапії

Abstract

Професія фізичного терапевта, ерготерапевта як спеціаліста галузі «охорона здоров’я» побудована на професійній взаємодії між членами мультідисциплінарної команди, пацієнтами / клієнтами та членами їх сімей, або опікунами, яка включає дотримання відповідних правил спілкування. Це вимагає обґрунтування системи наукових знань про обов’язок і норми належної професійної поведінки майбутніх бакалаврів з фізичної терапії, ерготерапії, розробку етичного кодексу відповідно до їх кваліфікаційної характеристики. У нашому поняття «професійну підготовку» ми розглядаємо «як безперервний динамічний процес, орієнтований на оволодіння майбутніми фахівцями з фізичної терапії, ерготерапії відповідними професійно-орієнтованими знаннями, фаховими уміннями і навичками у сфері реабілітаційної діяльності, формування професійно значущих якостей особистості, ціннісних орієнтацій, які обумовлюють готовність до результативного здійснення професійної діяльності». Деонтологічна етика фізичного терапевта, ерготерапевта – це система знань про професійні морально-етичні принципи та норми поведінки майбутнього фахівця по відношенню до об’єктів виробничої та суспільної діяльності, її форми, а також обов’язки, які сприяють формуванню готовності до кваліфікованого виконання професійних функцій. Вона розкривається через питання: взаємозв’язку і спілкування між пацієнтом та фахівцем з фізичної терапії, ерготерапії; взаємин між фізичним терапевтом, ерготерапевтом та членами сімей пацієнта/клієнта або його опікунів; професійного спілкування між всіма учасниками мультідисциплінарної команди, до складу якої входять фахівціз фізичної терапії та ерготерапії; дотримання правил конфіденційності та медичної таємниці; питання щодо заходів відповідальності за життя і здоров’я пацієнтів, та інформованої згоди, кожне з яких обумовлена специфікою професійної діяльності означених фахівців. Виконання норм та правил деонтологічної етики фізичними терапевтами, ерготерапевтами передбачає дотримання нормативної поведінки у спілкуванні з усіма об’єктами своєї професійної діяльності, сформованість внутрішньої потреби відповідально відноситися до своїх професійних обов’язків, умінь будувати професійні відносини в системі «людина – людина».