Сприйняття як джерело істинного знання в логіці Дігнаги і Дхармакірті

Abstract

У статті проаналізовано вчення індійських мислителів Дігнаги (VI ст.), Дхармакірті (VII ст.) про роль і місце сприйняття у формуванні епістемології та логіки пізнішого буддизму; здійснено порівняльний аналіз основних категорій і понять логічного мислення буддійської школи віджнянавадинів та класичних даршан брахманізму, зокрема логічної школи ньяя. The article deals with the analysis of the teachings of Indian thinkers Dignaga (6th century) and Dharmakirti (7 th century) on the role and importance of perception in the formation of epistemology and logic of late Buddhism. A comparative analysis of the basic categories and concepts of logical thinking of Buddhist schools vijnyanavadines (yogacara) and classic darshans of Brahmanism, in particular of the logical school of nyaya. Negative reaction of the nyayas has been caused by Dignaga’s and Dharmakirti’s attempts to reveal the cognitive nature of perception and to reduce it not merely to the process of cognition of real-world objects, but to pure knowledge that was contained in the very perception. Considering perception as an essential source of knowledge, these logicians failed to build a complete and consistent theory of cognition, as well as to interpret it as a unity of sensual and rational. However, Dignaga and Dharmakirti had made a number of original theses which had enriched the theory of cognition and logic.