Онейротекстуальна репрезентація ментальних просторів в оповіданні Теодора Рубіна «Lisa and David»

Abstract

У рамках лінгвокогнітивної парадигми текстотворення розглядається як лінгвально фіксований когнітивний процес розгортання ментальних просторів, реалізація свідомості суб’єкта у мовних формулах. Статтю присвячено розгляду особливостей мовної об’єктивації онейричної реальності персонажа у тексті художнього твору. Для того, щоб виявити патерн конфігурації ментальних просторів у структурі психіки персонажа-сно¬видця, побудовано модель лінгвокогнітивної інтерпретації онейричного тексту, відштовхуючись від концепції чотирьох механізмів формування сновидінь З. Фройда та моделі когнітивно-семіотичної інтеграції ментальних просторів Л. Брандт. Екстраполяція побудованої моделі інтерпретації на аналіз фрагментів онейричного тексту оповідання Теодора Рубіна «Lisa and David» дала змогу розкрити визначальну роль метафори та метонімії у процесі «сновидної» експлікації несвідомих семантичних зон психіки персонажа: ментального простору танатофобії (страху перед смертю) та хрономанії (одержимості часом та годинниковими механізмами). Within linguo-cognitive paradigm text formation is regarded as a verbally fixed cognitive process of mental spaces unfolding, externalization of a subject’s consciousness in a lingual format. The article examines the peculiarities of linguistic explication of a character’s oneiric reality in a literary text. In an effort to identify the pattern of mental spaces layout in the psychic makeup of a dreaming character, a linguo-cognitive interpretative model has been built. The theoretical basis for the model encompasses Freudian theory of dream-work mechanisms and cognitive-semiotic approach to the study of mental spaces, proposed by L. Brandt. Extrapolation of the constructed model to the analysis of oneiric textual fragments from “Lisa and David”, the story by Theodore Rubin, has revealed the crucial role of metaphor and metonymy in the dream-work explication of unconscious semantic areas in the character’s psyche: the mental space of thanatophobia (fear of death) and chronomania (obsession with time and clockworks).