Лексико-граматичні засоби експлікації психоемоційних станів у сучасних українських медіатекстах воєнного періоду

Abstract

У статті комплексно проаналізовано лексико-граматичні засоби вербалізації психоемоційних станів, з’ясовано їхню роль у створенні негативної емоціогенної атмосфери сучасного медіадискурсу періоду російсько-української війни. З’ясовано, що мовні засоби експлікації психоемоційних станів суб’єкта потрібно аналізувати у тісному взаємозв’язку їх форми і змісту. Лексичні, фразеологічні, метафоричні одиниці стають максимально виразними у синтаксичних структурах, а граматичні конструкції набувають яскравого прагматичного ефекту внаслідок їх наповнення емоційно-оцінною лексикою, синонімічними рядами, фразеологізмами, тропами тощо. Виділено найчастотніші й найвиразніші синтаксичні моделі (односкладні безособові речення з давальним відмінком у функції носія стану, двоскладні особові з називним суб’єктним відмінком, двоскладні з метафоричними або фразеологічними предикатами й експерієнсивом у непрямих відмінках), які підсилюють емоційно-експресивний фон аналізованих медіатекстів завдяки взаємодії їх синтаксичної семантики з лексичним значенням і морфологічним вираженням наповнюваних компонентів, а також впливу контексту, інтонації, позамовних чинників.