Безмежна необхідна оборона від насильницьких кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи

Abstract

У статті розглянуто проблему можливості безмежної необхідної оборони у разі захисту від насильницького кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Констатовано, що всі передбачені підстави безмежної необхідної оборони в чинному Кримінальному кодексі України характеризуються такою властивістю, як насильство. Адже напад – це завжди насильницька дія, а вторгнення у житло чи інше приміщення, як безпосередньо передбачено законодавцем, вчиняється виключно в насильницький спосіб. Згідно з моделлю норми про необхідну оборону, що сконструйована в проєкті Кримінального кодексу України, безмежний правомірний захист можливий і в разі, коли особа його здійснює від захисту від зґвалтування та спричиняє шкоду незалежно від її тяжкості. Констатовано зміну вектору кримінально-правової політики щодо кримінально-правової охорони статевої свободи та статевої недоторканості особи і встановлено, що у разі визнання підставою безмежного необхідного захисту лише захист від зґвалтування не буде забезпечено однакової кримінально-правової охорони відповідного порядку суспільних відносин. Запропоновано передбачити, що не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту себе чи інших осіб від посягання на статеву свободу та статеву недоторканість особи, поєднаного із застосуванням насильства, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає. Запропоновано відповідна модель частини 5 статті 36 Кримінального кодексу України. Відповідна проєктована стаття може бути використання розробниками проєкту КК для розширення кримінально-правової охорони статевої свободи та статевої недоторканості особи.