Комунікативна природа танцю: семіотичний аспект

Abstract

У статті досліджується комунікативний потенціал танцю як культурного феномену. Танцювальна лексика експлікується як різновид невербальної мови, здатної виражати людські думки і почуття, символи і коди колективного несвідомого, культурну ідентичність, усі нюанси людських переживань подій навколишнього світу, у тому числі й травматичного досвіду війни.The article examines the communicative potential of dance as a cultural phenomenon. Dance vocabulary is explained as a type of non-verbal language capable of expressing human thoughts and feelings, symbols and codes of the collective unconscious, cultural identity, all the nuances of human experiences of events in the surrounding world, including the traumatic experience of war.