Поетика меж у світлі поетичної парадоксальності

Abstract

Стаття присвячена окресленню поетики меж у світлі художньої категорії парадоксальності на матеріалі англомовної постмодерністської поезії. Поєднання визначених понять стає можливим на підґрунті виявлення у них спільної категоріальної ознаки межевості внаслідок простеження еволюції поглядів на ці явища, по¬чи¬наючи з античних часів до сьогодення. Дослідження ґрунтується на теоретико-методологічних засадах когні¬тивної поетики та мобільної стилістики. Виокремлено когнітивно-семіотичні механізми створення і актуалі¬зації парадоксальних образних засобів у постмодерністській поезії, а саме концептуальна амальгама, концеп¬туальна трансгресія і концептуальна абсорбція. The article focuses on outlining the poetics of boundaries in the light of a literary category of paradoxicality: a case study of Anglophone postmodernist poetry. Possibility of joining the above stated notions is based on revealing their common categorical feature of marginality as a result of tracing the evolution of these phenomena from the ancient times until present. The research is carried out within the framework of cognitive poetics and mobile stylistics. Cognitive and semiotic mechanisms of creation and actualization of paradoxical imagery in postmodernist poetry, in particular, conceptual amalgam, conceptual transgression and conceptual absorption are reveled.