Музейний фонд України: історія і сутність поняття, правова дефініція

Abstract

У статті досліджено історію поняття «державний музейний фонд». З’ясовано, що воно виникло після жовтневого перевороту 1917 р. у результаті проведеної націоналізації, державної реєстрації пам’яток та побудови системи державного управління музейною справою. Законодавче закріплення сукупного музейного фонду вперше було здійснене в СРСР у середині 1960-х рр. з прийняттям Положення про Музейний фонд Союзу РСР. Після здобуття незалежності в Україні поняття сукупного музейного фонду збереглося в державно-правовому регулюванні музейної галузі. Законом України «Про музеї та музейну справу» (1995 р.) було введено новий термін на його позначення – Музейний фонд України, а також закріплено його правову дефініцію. Визначено сутнісні характеристики поняття державного музейного фонду. Обґрунтовано доцільність виокремлення двох понять сукупного музейного фонду: Музейного фонду України та Музейної спадщини України. Проаналізовано правову дефініцію терміну «Музейний фонд України». З’ясовано, що її зміст включає складові, які не володіють необхідним соціокультурним значенням (музейне зібрання). Запропоновано авторське формулювання правової дефініції МФУ, яке окрім власне музейних предметів, охоплює і носії «зовнішнього інформаційного поля» цих предметів.