Тьюторінг: психологічний супровід в соціальних інституціях

Abstract

Предметом вивчення навчальної дисципліни є тьюторінг:психологічний супровід в соціальних інституціях. Метою вивчення навчальної дисципліни є вивчення прикладних технік тьюторського супроводу як психологічної діяльності по індивідуалізації освіти, спрямованого на виявлення і розвиток освітніх мотивів та інтересів учня, пошук освітніх ресурсів для створення індивідуальної освітньої програми, на роботу з освітнім замовленням родини, формування учбової та освітньої рефлексії учня. 3.КОМПЕТЕНЦІЇ: До кінця навчання студенти будуть компетентними у таких питаннях: - володіти базовими теоретичними поняттями навчальної дисципліни, - вміти порівняти медичну соціальну і психологічну модель супроводу, - виявляти особливості кожної з моделей, - застосовувати зарубіжний досвід і практику в Україні, - про вплив соціальної, психологічної та медичної моделей на соціальну політику, практику соціальної роботи з дітьми з особливими потребами. Згідно вимог освітньо-професійної програми студенти повинні: - знати : - Інструменти й методи в роботі тьютора - Приклади тьюторських практик - Досвід зарубіжних шкіл - Планування тьюторіалів ---- Тьюторінг сімейний Різні підходи до проблеми дитини з особливостями в розвитку Основні принципи та основи впливу медичної, соціальної та психологічної моделі супроводу дітей з особливостями в розвитку на якість життя родини. На основі вивченого теоретичного і практичного матеріалу студенти повинні уміти проводити: - психолого-педагогічну діагностику виявлення проблеми; - консультативну роботу з сім’єю з питань забезпечення інтелектуального, особистісного і фізичного розвитку дитини; - •формування здорового способу життя родини; - • взаємодія з родиною щодо забезпечення супроводу з метою повноцінного розвитку дитини; • визначення індивідуального освітнього і корекційного маршруту для ефективного супроводу дітей в сім’ях; • забезпечення мультидисциплінарної взаємодії суб’єктів освітнього простору для організації незалежного життя дітей з особливими потребами; • підвищення рівня батьківської компетенції вміти: • застосовувати здобуті знання для розв’язання практичних проблем особистості; • володіти конкретними методами, методиками та прийомами на практиці; • використовувати конкретні методи, методики та прийоми з діагностичною, терапевтичною та навчальною метою.