Окремі проблеми відновлювальної спрямованості відшкодування шкоди як способу захисту суб’єктивних цивільних прав на нерухоме майно у разі його знищення або пошкодження

Abstract

Стаття присвячена визначенню особливостей застосування відшкодування шкоди як способу захисту суб'єктивних цивільних прав на нерухоме майно у зв'язку з його знищенням або пошкодженням у контексті відновлювальної спрямованості зазначеного захисного інструмента. Автором визначену мету і форми відшкодування шкоди як способу захисту суб'єктивних цивільних прав. Встановлено, що такий спосіб захисту наділений безальтернативно високим рівнем відновлювальної універсальності. Ця характеристика полягає у тому, що з одного боку відшкодування шкоди може бути застосоване для захисту практично будь-яких суб'єктивних цивільних прав. Водночас з іншого боку ця властивість визначається здатністю такого способу відновити майнову сферу особи незалежно від того чи збереглося право, порушення якого визначило можливість його застосування. Обґрунтовується, що у разі пошкодження об'єкта нерухомого майна відшкодування шкоди як спосіб захисту права власності реалізовується за умови безпосереднього цільового фінансування порушником робіт з відновлення нерухомості (грошове відшкодування) або безпосереднього самостійного полагодження ним нерухомої речі (натуральне відшкодування). Водночас у разі знищення об'єкта нерухомого майна відшкодування майнової шкоди здатне переважно лише відновити «майнову сферу» особи, якій завдано шкоду. Відшкодування у грошовій формі не здатне відновити право власності на знищену нерухомість, оскільки це суперечить критеріям знищення. При цьому повне відновлення майнової сфери потерпілої особи за рахунок передачі їй заподіювачем шкоди «речі того ж роду та тієї ж якості» неможливе у силу унікальності нерухомості як економічного блага і неможливості наділення іншої нерухомої речі повністю тотожними економічними властивостями відносно зі знищеним нерухомим майном. Таке відновлення можливе лише при повному відтворенні знищеної нерухомої речі.