Діяльність Волинської та Рівненської обласних організацій УТОПІК у 1960-х – 1980-х рр

Abstract

Метою дослідження є аналіз процесів становлення та діяльності Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК) у 1960‑х – 1980‑х рр. на прикладі його осередків у Волинській та Рівненській областях. Основні тенденції формування громадських засад охорони об’єктів культурної спадщини розглядаються у статті на основі принципів історизму, загального зв’язку й взаємодії, сукупності загальнонаукових та спеціальних методів. Наукова новизна дослідження полягає у спробі комплексного аналізу на основі архівних джерел початкового етапу функціонування у Волинській та Рівненській областях громадського об’єднання, покликаного залучити населення до активної участі в охороні, вивченні й популяризації пам’яток. У статті характеризуються зміст і форми діяльності Волинської та Рівненської організацій УТОПІК, висвітлюються пріоритетні напрями роботи, пам’яткоохоронні ініціативи та їх впровадження. Звертається увага на те, що практично з часу утворення діяльність названих організацій УТОПІК, як і в УРСР загалом, носила заідеологізований характер, повністю підпорядковувалася партійно-державним структурам, хоча статут Товариства це забороняв. Простежувалася інтеграція міських осередків товариства до державної виконавчої ланки влади. Реалізовувалися директивні плани залучення до складу Товариства нових членів та надходження фінансування. У статті підкреслюється, що якщо упродовж перших п’яти років діяльності обласних осередків УТОПІК на обговорення виносилися певні недоліки в роботі, шляхи їх усунення, то вже на початку 1970-х рр. такі питання ігнорувалися. У статті зроблено висновок, що, незважаючи на ідеологічну заангажованість та суттєві недоліки в роботі, організаціям УТОПІК на Волині та Рівненщині вдалося згуртувати навколо збереження і вивчення пам’яток історії та культури значне коло шанувальників, стати міцним підґрунтям, яке заклало основу подальшої пам’яткоохоронної діяльності у незалежній Україні.