Особливості віршової форми «Лісової пісні» Лесі Українки

Abstract

Три четвертих тексту «Лісової пісні» укладено типовим для драматичних поем п’ятистоповим неримованим ямбом зі здебільшого жіночими закінченнями. У сегменті «інших» віршових форм драми-феєрії Леся Українка вико-ристала дві системи віршування: більше – силабо-тоніку, менше – силабіку. У зрізі силабо-тоніки поетеса явила приклади всіх основних метрів, зокрема й пеон ІІ і пеон ІІІ, продемонструвала монорозмірні (Я3, Я5, Х3, Д2, Ан2), різнорозмірні, а також різнометричні урегульовані (рядковий логаед) і неврегульовані (Х2, Я3; Я2 і Д рзст.) форми та ПК. Силабічні твори представлені перехідною метричною формою, подвоєним кольцовським п’ятискладовиком, імітаціями віршованого замовляння та віршованої казки з ритмом акцентного вірша та дольника, десяти- та одинадцятискладовиком.Three quarters of «Lisova Pisnia» are unrhymed iambic pentameter with predominantly feminine ending, which is typical for dramatic poems. In the segment of «other» poetic forms of the drama extravaganza, Lesya Ukrainka used two versification systems  syllabic-accentual versification primarily, and syllabic versification in the rest of cases. In area of syllabic-accentual versification the poet displayed examples of all basic meters including the first and the third paeons, demonstrated monometric (I3, I5, T3, D2, An2), multimetric and polimetric fixed (line logaoedic verse) and unsettled (T2, I3; I2 and polyfoot D) forms and polymetric constructions. Syllabic works are represented by a transitional metric form, double ‘koltsovs’kyy’ pentasyllabic line, imitations of poetic incantation and poetic fairy-tale with the rhythm of the accentual verse, ten- and eleven-syllable lines.