Соціальна та філософська культурологія: парадокси наукової рефлексії культури

Abstract

Статтю присвячено критичному аналізу культурології як моделі культурної свідомості. Саморефлексія науки спирається на базові принципи феноменологічної методології і відображає природу культурології як сфери смислів про смисли. Парадокс між історично складеними напрямами культурологічного мислення – філософським та соціальним – відображає двоїстий характер осмислення культури на межі суспільства та суб’єктивності та двоїстий простір становлення культурології у парадигмах Сходу і Заходу, модерну та постмодерну. Даний парадокс є умовним, зважаючи на взаємні переходи методологічних установок і методик між царинами соціального та філософського аналізу. У якості висновку формується думка про неприпустимість лінійної схематизації поліфонічного поля культурологічного мислення.