Самовдосконалення – важлива умова досягнення гармонії в професійній діяльності педагога дошкільної освіти

Abstract

У статті обгрунтовано актуальність обраного аспекту дослідження, яка пояснюється потребою суспільства у професійно зрілих фахівцях, в тому числі й вихователя ЗДО. Методологічними засадами обраного аспекту вивчення є акмеологічний, компетентнісний підхід до професійної підготовки фахівця дошкільної освіти. Мета нашої статті: розглянути одну із важливих складових та умов досягнення гармонії в професійній діяльності вихователя ЗДО – самовдосконалення. Наукова новизна дослідження полягає в наступному: обгрунтовано теоретико- методологічні засади та з’ясовано змістову характеристику дефініції, «самовдосконалення»; виокремлено структурні компоненти поняття»» самовдосконалення»; виявлено специфіку досліджуваного феномена у взаємодії з важливими складовими професіоналізму вихователя ЗДО. На основі глибокого теоретичного аналізу наукових напрацювань з’ясована сутність змісту поняття «самовдосконалення» у взаємозв’язку з такими, як «самореалізація», «самопізнання», «самовизначення», «самоосвіта». Розкрито змістову характеристику досліджуваного феномену у контексті акмеологічного підходу. Виокремлено основні складові самовдосконалення та структурні компоненти: діагностико-прогностичний, практико-процесуальний, аналітико-оцінний. У статті подано авторське бачення сутності самовдосконалення вихователя ЗДО як постійного руху до вершини професіоналізму.