Заказники у структурі природно-заповідного фонду Дубенського району Рівненської області

Abstract

Природні комплекси, що збережені у найменш зміненому вигляді у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), сприяють збереженню ландшафтів, відновленню природних ресурсів, підтриманню сприятливого екологічного стану території. До ПЗФ, згідно Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища» (№ 1268-XII від 26.06.1991 р., поточна редакція від 18.12.2019 р.), «Про природно-заповідний фонд України» (№ 2456-XII від 16.06.1992 р., поточна редакція від 21.11.2019 р.) [2; 3], належать ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. У національній мережі ПЗФ на сьогодні існує 11 категорій природоохоронних територій, однією з найбільш розповсюджених є заказники. Завдяки своєму значному різноманіттю, багаточисельності та розміщенню в різних за природними і соціально-економічними умовами регіонах, вони фактично є системою підтримки заповідників та національних природних парків, що підвищує ефект їх діяльності.