Особливості кібератак на футбольні клуби країн світу

Abstract

Від атак хакерів все частіше страждають міжнародні та національні спортивні організації, спортивні клуби, стадіони, спортсмени, а також уболівальники і глядачі. Автор обрав для дослідження футбольні клуби, бо футбол – це «спорт No 1» у більшості країн Європи і має мільйони шанувальників і фанатів. За допомогою структурно-функціонального, порівняль-ного, біхевіористичного методів розглянуто особливості здійснення кібератак на клуби та їхні наслідки. Метод теорії груп дав можливість трактувати хакерську активність як боротьбу за політичну владу, тиск, вплив на прийняття політичних рішень. Виявлено, що кібератак зазнають системи життєзабезпечення населення міст, у яких відбуваються важливі матчі. Встановлено, що РФ і Китай підтримують кібертероризм на державному рівні. Різні російські хакерські групи діють в інтересах уряду РФ. Тому досить складно винести доказове судове рішення з цих справ. Кібератаки все частіше є причиною погіршення двосторонніх відносин між країнами. Водночас у футбольних клубах запроваджено розширений протокол і план дій у випадку виявлення кіберзагроз. Контролюючі органи країн запроваджують штрафні санкції до клубів за сплату ними викупу хакерам і надання представникам державної влади недостовірної інформації про масштаби втручання.Увага звернута на політичний підтекст хакерських атак на українські футбольні клуби під час збройної агресії РФ проти України. Приводом для цього є їхня чітка державницька пози-ція, відстоювання національних інтересів України. Від незаконного втручання страждають сайти клубів, трансляції матчів. Так, у червні 2022 р. під час фіналу плей-офф відбору чемпі-онату світу-2022 Уельс – Україна хакери підмінили трансляцію матчу кадрами з російського пропагандистського каналу «Известия». Він транслював інтерв’ю президента РФ В. Путіна та сюжет про нібито обстріли Донецька українськими військовими. Все це підтверджує думку про гібридний характер цієї війни і остаточно спростовує тезу про «спорт поза політикою».