Методологічна конструкція формування критичного мислення громадян як чинника безпеки в умовах збройного насилля та інформаційної агресії

Abstract

У статті визначено сутність і зміст основних складових методологічної конструкції формування критичного мислення громадян як чинника безпеки в умовах збройного насилля та інформаційної агресії: ідентифікація властивостей теорій критичного мислення, встановлення об’єктно-предметного поля, обґрунтування методології та прогнозування напрямів розвитку проблеми дослідження. Визначено основні підходи, на яких ґрунтується сучасна концепція формування критичного мислення. Звернено увагу, що критичність мислення передбачає співвіднесення реальності з системою цінностей, коли в процесі оцінювання встановлюються різноманітні зв’язки, суб’єкт приписує цінність певному об’єкту, а об’єкт є предметом оцінки, якому приписується цінність. Методологічну конструкцію формування критичного мислення громадян як чинника безпеки в умовах збройного насилля та інформаційної агресії побудовано з урахуванням чотирьох рівнів методології: філософського, загальнонаукового, конкретно-наукового і технологічного. Зазначено, що ці рівні створюють складну ієрархічну систему інтеграції і комплементарного взаємозв’язку фундаментальних наукових підходів – аксіологічного, культурологічного, соціокультурного, структурно-функціонального, конфліктологічного, біхевіористського, середовищного, синергетичного, суб’єктно-діяльнісного, компетентнісного, контекстного, особистісно зорієнтованого, технологічного, герменевтичного, діалогічного. Визначено напрями прогнозування розвитку проблеми дослідження, які пов’язані з необхідністю перегляду безпекових концепцій, формуванням механізмів щодо гарантування безпеки громадян і територій, механізмів відновлення окремих інфраструктурних складових, постраждалих територій, країни в цілому як в умовах війни, так і повоєнного відновлення, подальшим розробленням теорії та методики метакогнітивного розвитку.