Мовленнєва адаптація особистості як предмет психолінгвістичного дослідження

Abstract

У статті проаналізовано структурно-функціональні особливості мовленнєвої адаптації, яка вивчається з позиції всіх рівнів методології сучасної психолінгвістики. До основних структурних компонентів мовленнєвої адаптації належать когнітивні феноменологічні й лінгвістичні структури. Основні функції мовленнєвої адаптації представлені інтегративним, відображувальним, регулятивним й інструментальним впливами на життєдіяльність особистості. Результати експериментального дослідження засвідчують підвищення довільного контролю, розширення когнітивних структур і функцій білінгвів, що може трактуватись як критерії мовленнєвої адаптованості. The structural and functional peculiarities of speech adaptation from perspective of levels of modern psycholinguistic methodology are considered in the article. The main structural components of speech adaptation are represented by cognitive phenomenological and linguistic structures. The main functions include integrative, reflective, regulative and instrumental impacts on personality lifeactivity. The results of experimental research show the increasing of volitional control, cognitive structures and functions of bilinguals as criteria of their effective speech adaptation.