Монастирі й ченці у волинському шкільництві в першій третині ХІХ ст.

Abstract

У статті наголошено, що мережа шкіл Волинської губернії в першій третині ХІХ ст. була успадкована з останніх десятиліть ХVІІІ ст. Показано, що великою кількістю учнів і належним рівнем викладанням відрізнялися школи, які утримували католицькі монастирі отців-піярів у Межиричах (нараховувала до 300 учнів), при Бердичівському кармелітському монастирі (до 150 осіб), при Теофіпольському тринітарному монастирі (до 200 учнів), при Дубровицькому монастирі піярів (до 80 осіб). Серед шкіл, які діяли при василіанських монастирях, виділено школу в Любарі. Більшість учнів – це діти волинської шляхти.