Доступ потерпілого до участі у кримінальному провадженні

Abstract

У статті проаналізовано матеріально-правову та процесуальну підстави для вступу постраждалої особи у кримінальне провадження у статусі потерпілого за чинним КПК; підстава для обґрунтованої відмови у визнанні потерпілим, а також судовий захист інтересів постраждалої особи, якій відмовлено у доступі до кримінального провадження. За підсумками проведеного дослідження обґрунтовано пропозицію про доповнення ч. 1 ст. 55 КПК і віднесення до підстав для визнання потерпілим від кримінального правопорушення загрози або порушення прав та законних інтересів фізичної та юридичної особи, а також заподіяння юридичній особі немайнової шкоди. Було здійснено наукову інтерпретацію категорії «представник юридичної особи чи певної частини суспільства» (ч. 4 ст. 55 КПК). Запропоновано включити у ч. 6 ст. 55 КПК норму про визнання потерпілими членів сім’ї, близьких родичів потерпілого, який помер не у зв’язку із вчиненням щодо нього кримінального правопорушення, а з інших причин, задля представництва його законних інтересів. Відмова у визнанні потерпілим з боку сторони обвинувачення може бути оскаржена до слідчого судді. Cлідчий суддя, на нашу думку, повинен винести ухвалу про визнання особи потерпілою, надати та при потребі роз’яснити пам’ятку потерпілого, якщо він скасує постанову сторони обвинувачення про відмову у визнанні особи потерпілим, враховуючи практику ВС. Обґрунтовано необхідність доповнити ч. 1 ст. 309 КПК і передбачити право постраждалої особи оскаржити відмову у визнанні потерпілим з боку слідчого судді до апеляційного суду для забезпечення його доступу до участі у провадженні.