Оцінні поняття, використовувані при регламентації застави як запобіжного заходу

Abstract

Стверджується, що проблематика, пов’язана із застосуванням застави та визначенням її розміру, включає в себе сукупність складних та недостатньо проаналізованих питань. За висновком автора сума застави повинна бути такою, аби забезпечити стримуючий ефект цього заходу; для того, аби визначити, чи слід застосовувати заставу (та в якому розмірі), судді можуть враховувати будь-які особисті фактори (наприклад, ресурси даної особи, її репутацію, зв'язки з тим, хто буде поручителем); справедливою є відмова у застосуванні застави з огляду на те, що особа, яка заявляє клопотання про її внесення, водночас не надає відомостей, необхідних для встановлення її розміру та/або не представляє докази, що могли б засвідчити легальність походження відповідних коштів. It has been claimed that the problems connected with application of pledge and determination of its size includes a set of difficult and still insufficiently analysed questions. The author reasons that the sum of pledge has to provide the constraining effect of this measure of restraint. To define, whether it is necessary to apply the pledge to the suspect or accused (and in what size), national authorities can consider any personal factors (for example, material resources of this person, his reputation, relaions with those people who may be pledgers). Refusal of pledge application is fair in case the person declaring petition for pledge application does not provide information necessary for determination of its size and/or does not provide proofs which can testify legality of the origin of appropriate means. In the article a number of recommendations for improvement of the norms regulating pledge application as the measure of restraint have been formulated.