Моделі конструювання соціальної згуртованості: теоретичні рефлексії та емпіричні кейси

Abstract

У статті розроблено моделі конструювання соціальної згуртованості на мезосоціальному рівні в межах академічного підходу до концептуалізації цього феномену. Аналізуючи недоліки наявних спроб типологізації соціальної згуртованості, пропонуємо власну класифікацію моделей конструювання цього феномену, в основу якої покладено різні «стрижні гуртування». Класифікація представлена термінальною згуртованістю (формула: довкола чогось/когось), простою інструментальною згуртованістю у вигляді позитивно інструментальної й негативно інструментальної (задля чогось/когось та проти чогось/когось) і складною інструментальною згуртованістю, що ґрунтується на синтезі попередніх формул (проти чогось/когось задля чогось/когось і задля чогось/когось проти чогось/ когось). Наведені моделі соціальної згуртованості запропоновано розглядати як згуртованість у дії, тобто в актуалізованому стані, виокремлюючи, окрім того, стан «нульової згуртованості» як згуртованості на папері. Підсумовано, що формули конструювання соціальної згуртованості є взаємопов’язаними та внутрішньо динамічними, що можуть змінювати одна одну. Наголошено на необхідності розмежування соціального капіталу й соціальної згуртованості, ототожнення яких у межах академічних досліджень призводить до появи псевдозгуртованості.