The problem of polysemy and homonymy in the system of English noun

Abstract

This article focuses on the treatment of polysemy and homonymy in monolingual and bilingual dictionaries in the system of English noun and includes some theoretical and practical aspects of the procedure of distinguishing between these phenomena disclosed in the PhD thesis of the author. Delimitation of meanings within the system of English noun in form of qualitatively different lexical semantic elements: metaphors, lexical semantic variants, syncrets, heterosemes and homonyms is dependent on the nature of metonymic shift or metaphorical transference or specificity of connotation. Ambiguous, heterosemous and homonymous elements, obtained in course of this analysis, should be further investigated with distributional-componential criterion based on distributional modelling and frequency of occurrence in the corpora. Distributional modelling presupposes determining of actual combinability of the nouns by means of submitting the selected distributional models in the special programme named “concordance”, estimating the frequency of these models and dependence of occurrence of heterosemy and homonymy in them. Homonymous meanings in the system of nouns are characterised by uniqueness of contexts and lower or higher, compared with polysemous meanings, frequency of corpus identifiers. Увага сфокусована на дослідженні полісемії та омонімії у одномовних та двомовних словниках у системі англійського іменника й містить деякі теоретичні й практичні аспекти процедури розмежування цих явищ, які показано у кандидатській дисертації автора. Визначення межі між значеннями у системі англійського іменника у формі якісно відмінних лексико-семантичних елементів: метафор, лексико-семантичних варіантів, синкретів, гетеросемів та омонімів, залежить від природи метонімічного зсуву чи метафоричного переносу або специфічного характеру конотації. Неоднозначні, гетеросемічні та омонімічні елементи, отримані під час аналізу, мають надалі бути досліджені за допомогою дистрибутивно-компонентного критерію на основі дистрибутивного моделювання та частотності вживання в корпусах. Дистрибутивне моделювання полягає у визначенні актуальної сполучуваності іменників шляхом підстановки відібраних дистрибутивних моделей у спеціальній програмі, що називається «коркондансером», підрахунку частотності цих моделей й залежності появи в них гетеросемії та омонімії. Омонімічні значення у системі іменника характеризуються унікальністю контекстів і нижчою, або вищою, порівняно із полісемічними значеннями, частотністю корпусних ідентифікаторів.