Готовність до змін як проспективний конструкт подолання кар’єрного хаосу студентської молоді під час війни в Україні

Abstract

У статті конкретизовано теоретико-методологічні аспекти вияву готовності до змін як чинника подолання кар’єрного хаосу студентської молоді під час війни в Україні. Окреслено основні аспекти запропонованої дослідницької позиції теоретичного аналізу феномену готовності до змін в межах теорії кар’єрного хаосу Р. Прайора і Дж. Брайта та в контексті організаційної психології; деталізовано основні характеристики динамічної системи у сфері кар’єри (нелінійність, непередбачуваність та атрактори); окреслено значення вивчення готовності до змін у вимірах проспективних якостей і станів особистості; наголошено, що в контексті професіоналізації готовність до змін розкриває рефлексивні можливості людини, які визначають трансформаційні проспективи відповідального ставлення до минулого й активного планування майбутнього; обґрунтовано, що самоефективність є фундаментальним фактором, що визначає зміст особистісної готовності до змін. Розроблена програма емпірико-діагностичного вивчення, а також методи математичної обробки результатів дали змогу виокремити варіанти атракторів готовності до змін студентів із різним рівнем їх самоефективності («професійна пристрасність», «професійна впевненість» і «професійна толерантність»), які є своєрідним алгоритмом особистісно-поведінкової панорами проспективного розгортання професійного розвитку. Окреслено відповідність виявлених атракторів готовності до змін із класичними типами атракторів у сфері професійної кар’єри («маятниковий», «точковий», «чутливий»). Експлікація емпіричних результатів є доказовою основою положення, що особистісна готовність до змін як проспективний конструкт подолання кар’єрного хаосу студентської молоді під час війни в України є психологічним орієнтиром для подальшого ефективного професійного зростання та розвитку нової ідентичності опору складним воєнним обставинам.