Правові підстави приватизації земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян

Abstract

У публікації досліджуються правові підстави та механізм реалізації громадянами права на безоплатну процедуру приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні. Вивчення правозастосовної практики та земельного законодавства дозволяє сформулювати висновок про тотожність “широкого” та “вузького” механізму приватизації із відповідно оплатною та безоплатною приватизацією земельних ділянок. На підставі глибокого аналізу нормативно-правових актів, що регулювали земельні правовідносини, до моменту прийняття чинного Земельного кодексу України вдалося сформулювати вичерпний перелік правовстановлюючих документів, які засвідчують право користування земельною ділянкою та дають можливість на безоплатну процедуру приватизації згідно частини 1-2 статті 118 Земельного кодексу України. До таких документів віднесено: 1) договори від 1944 року про надання у безстрокове користування земельної ділянки для відбудови та експлуатації будівель; 2) записи в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій, записи в погосподарських книгах сільських рад, записи в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських і сільських рад починаючи з 1949 року; 3) державний акт на право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, який видавався починаючи із 1990 року; 4) державний акт про право постійного користування земельною ділянкою для ведення особистого підсобного господарства, підставою видачі, якого є нова редакція Земельного кодекс 1992 року; 5) державний акт з 1992-х років про право постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства до моменту державної реєстрації такої юридичної особи. Акцентується увага на змістовому наповненні поняття “користування земельною ділянкою, яке дає підставу для “спрощеної процедури” приватизації” що включає в себе – право постійного користування та довічного успадковуваного володіння громадянами відведеною земельною ділянкою державної та комунальної власності, яке виникало на підставі відповідних правовстановлюючих документів та підлягало передачі у спадок.