Соціально-педагогічна структура особистості чоловіків 36–45 років, котрі займаються оздоровчим фітнесом
Loading...
Date
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Abstract
У статті висвітлено питання щодо соціально-педагогічної структури чоловіків зрілого віку, котрі
займаються оздоровчим фітнесом. Установлено, що чоловіки 36–45 років, які займаються оздоровчим фітнесом, за
соціальним положенням є здебільшого службовцями (їх виявлено 66 %). Максимальна частка відвідувачів (72 %) має
вищу освіту. Водночас серед чоловіків, котрі займаються оздоровчим фітнесом, превалюють одружені.
Усього їх нараховується 64 % і, отже, вони мають можливість відвідувати тренування насамперед у вечірній
час: такий режим тренувань підтримують 52 % респондентів. Як аспект психічного здоров’я опитуваних ми
оцінили результати самооцінки чоловіків за висловленням «Прикро, що інші часто не розуміють мене». Так,
66 % чоловіків відповіли, що ніколи так не думали, та жоден не засвідчив, що так йому здається досить
часто. Дуже часто й часто відчувають, що не вміють налагоджувати стосунки, по 6 % респондентів, проте
для 50 % опитаних ця проблема не є актуальною. Розподіл за переконанням, що люди чекають від них занадто
багато, виявився таким: ніколи – 24 %, рідко – 28 %, інколи – 24 %, часто – 16 %, дуже часто – 8 %. Установлено, що
34 % респондентів мають завищену фітнес-самооцінку, що на 10 % відрізняється, порівняно із загальною
самооцінкою. Водночас на 12 % більша частка чоловіків, яка становила 58 %, визначалася середнім рівнем
оцінки своїх можливостей стосовно тренувань. Крім того, у 12 % респондентів спостерігали занижений рівень
самооцінки. Доведено, що існує тісна пряма кореляція (r = 0,93 p < 0,05) між рівнем самооцінки чоловіків, отриманої
завдяки експрес-діагностиці рівня самооцінки, та фітнес-самооцінки, що встановлена за запропонованою нами
методикою.
The article highlights the issues of social and pedagogical structure of men of mature
age who are engaged in recreational fitness. It has been established that men aged 36–45 who are engaged in healthimproving
fitness by social status are dominated by employees – 66 % of them are found. The maximum share of visitors,
namely 72 %, has higher education. Among men engaged in fitness, married men prevail – 64 % of them altogether and,
accordingly, they have the opportunity to attend workouts primarily in the evening: this training regime is supported by 52 % of
the respondents. As an aspect of mental health of the respondents, we evaluated the results of self-assessment of men by the
expression «It's a shame that others often do not understand me». Thus, 66% of men answered that they never thought so,
and no one showed that it seems to him that quite often. Very often and often they feel that they cannot improve relations for
6% of respondents, however, for 50 % of respondents this problem is not relevant. The distribution according to the
conviction that people expect too much from them turned out to be the following: never – 24 %, rarely – 28 %, sometimes – 24 %,
often – 16 %, often – 8 %. It has been established that 34% of respondents have excessive fitness self-esteem, which is 10 % more
than the general self-esteem. At the same time, the share of men, which was 58 %, was 12 % bigger, and was determined by the
average level of assessment of their abilities regarding training. In addition, 12 % of respondents had low self-esteem. It is
proved that there is a close direct correlation (r = 0,93 p <0,05) between the level of self-esteem of men, obtained through
express diagnostics of self-esteem level, and fitness self-esteem, was established by the method proposed by us.
Description
Citation
Руденко Ю. В. Соціально-педагогічна структура особистості чоловіків 36–45 років, котрі займаються оздоровчим фітнесом / Юлія Руденко, Тамара Хабінец, Сергій Ватаманюк // Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт : журнал / уклад. А. В. Цьось, А. І. Альошина. – Луцьк, 2018. − Вип. 30. – С. 82–92.
