Новітні мистецькі тенденції у драматургії Володимира Винниченка та Леоніда Андрєєва

Abstract

У статті йдеться про декадансно-натуралістичні тенденції у творчості В. Винниченка та Л. Андрєєва, котрі яскраво проявилися у драмах «Брехня» та «Катерина Іванівна» як притаманні декадентській епосі загалом. П’єси відзначаються інтересом до інтимного боку стосунків у сім’ї, до мотивів адюльтеру; зростанням ваги символічного підтексту; розмиванням характеру персонажа і тим самим наближенням до «драми настрою» (Л. Андрєєв); експериментальним характером морально-психологічних колізій (В. Винниченко). The article deals with decadence-naturalistic tendency in the creation of V. Vynnychenko and L. Andreew that were brightly shown in the dramas "Lie" and "Catherina Ivаnivna" as characteristic of decadence epoch in general. Plays are notable for the interest to intimate side of relationships in the family, tunes of adultery, growing of symbolic subtext's weight, "washing away" of personage's character and this way approaching to the "drama of temper" (L. Andreew); experimental nature of moral-psychological clashes (V. Vynnychenko)