Особистісні риси військовослужбовців з психосоматичними скаргами

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено особливості особистісних рис військовослужбовців з психосоматичними скаргами. Метою дослідження є теоретично обґрунтувати та емпірично вивчити прояви психосоматичних скарг у військових та їх взаємозв’язок із особистісними рисами. У першій теоретичній частині дослідження було розглянуто сутність психосоматики як сфери наукових досліджень, встановлено взаємозв'язок особистісних рис та психосоматичних проявів, визначено психосоматичні прояви у військових. У другій емпіричній частині дослідження встановлено зв'язок особистісних рис військовослужбовців з психосоматичними скаргами. Згідно поставленої мети дослідження у роботі описано методи і вибірку дослідження, проаналізовано отримані результати дослідження, здійснено кореляційний аналіз особистісних рис та психосоматичних скарг у військових. Значимість роботи важлива у зв’язку із доцільністю використання результатів у тренінгах для командної взаємодії, враховуючи зв'язок дружелюбності та адаптивності в колективі. Практичне значення дослідження полягає у тому, що на основі отриманих емпіричних результатів може бути створена програма психологічного супроводу чи програма розвитку особистісних рис, що сприяють зменшення психосоматичних проявів. Застосувавши в емпіричному дослідженні шкали PHQ для оцінки психосоматичних скарг, TIPI для вимірювання основних особистісних рис, SSS-8 для вимірювання соматичних симптомів, та CD-RISC-10 для визначення рівня психологічної стійкості, ми виявили, що військовослужбовці з високими показниками тривожності, стресу, добросовісності, екстраверсії, мають більшу кількість психосоматичних скарг, ніж військовослужбовці з нижчими показниками.