Еволюція фотографії в контексті сучасних медіатрансформацій у культурі

Abstract

В сучасну епоху фотографія зазнає суттєвих трансформацій, що впливають на всі аспекти її функціонування — від технічного виробництва до сприйняття й комунікативної ролі. В цьому контексті важливо дослідити, як змінюється статус фотографії — від документального свідчення до інструменту візуального конструювання реальності. Особливого значення набуває розуміння ролі фотографії в побудові ідентичностей, формуванні соціальних наративів та візуальної культури. Цифрові технології та нейромережі змінюють логіку створення, поширення та споживання зображень, що потребує оновлення теоретичних підходів до аналізу фотографії. Мета роботи – культурологічний аналіз еволюції фотографії в контексті сучасних медіатрансформацій. Основні завдання: обґрунтувати теоретичні основи дослідження фотографії в контексті медіатрансформацій у культурі; проаналізувати особливості виникнення та еволюції аналогової світлини; дослідити специфіку розвитку цифрової фотографії; виявити вплив нейромереж на фотографічне зображення; проаналізувати та виявити особливості розвитку української світлини в контексті медіатрансформацій у культурі. Дослідження світлини базуються на міждисциплінарному підході, що охоплює мистецтвознавство, культурологію, соціологію, філософію, семіотику та медіадослідження, дозволяючи аналізувати її як інструмент комунікації, мистецтва та історичного документа. Приходимо до висновку, що українські фотографи, поєднуючи мистецтво й документалізм, продовжують формувати культурний наратив, що резонує як у межах країни, так і за її межами. Їхні роботи, від етнографічних знімків XIX століття до сучасних репортажів про війну, є свідченням сили фотографії як інструменту пам’яті, опору і творчості. Аналіз наукових праць свідчить про важливість подальшого вивчення фотографії в контексті медіатрансформацій у культурі.