Бактеріальне зараження личинок мошок та використання бакпрепаратів для контролю чисельності симуліїд

Abstract

Біологічному методу контролю чисельності кровосисних комах приділяється значна увага, як високоселективному, ефективному та екологічно безпечному. В межах Волинського Полісся було обстежено 340 водойм, серед яких у 86 (14,9 %), були виявлені личинки симуліїд з ознаками бактеріального ураження. Ушкоджених личинок реєстрували у малих річках та меліоративних каналах більшість з яких, 71,5 % були мезосапробними за якістю води. Бактеріальне зараження виявлене у личинок 10 видів: S. pusillum, S. nigrum, S. equinum, S. erythrocephalum, S. ornatum, S. dolini, S. noelleri S. paramorsitans, S. promorsitans, S. morsitans. У Волинському Поліссі проводили дослідження ефективності деларвації водойм трьома препаратами створеними на основі бактерій Bacillus thuringiensis H14 – бактокулiциду, бактоларвiциду та БЛП-2477. Досліди проводили у меліоративних каналах із руслом завширшки до 2 м, завглибшки – 0,5 м та з швидкістю течії 0,7 м/с, які були густо заселені преiмагiнальними фазами мошок. Обробку водойми препаратами здійснювали двома способами. Перший полягає в одноразовому внесенні всієї дози, другий – у поступовому внесенні дози впродовж 6 та 24 годин. Встановлено, що одноразове внесення всієї дози препарату забезпечує лише часткову загибель (до 75 %) мошок. На всій ділянці обробітку зареєстровано нерівномірну загибель личинок. Спосіб поступового введення препарату, коли він вимивається впродовж 6 або 24 годин, більш ефективний (загибель личинок до 100 %). Для контролю за чисельністю преiмагiнальних фаз розвитку мошок рекомендовано бакпрепарати БЛП-2477 i бактоларвiцид як найбільш ефективні. Оптимальною дозою для загибелі личинок мошок на вiдстанi до 1,5 км у меліоративних каналах з руслом завширшки до 2 м, завглибшки – 0,5 м i швидкістю течії 0,7 м/с необхідно вважати 400 г препарату. Загибелі нецільових гiдробiонтiв, волохокрильцiв, одноденок, молюсків, риб, не вiдмiчали.