«Реанімація» туристичного сектору України після першого року війни

Abstract

Перший рік російсько-української війни найболючіше вдарив по сфері послуг. Для більшої частини населення України подорожі стали практично недоступні, адже значна частка території знаходиться під окупацією. Населення із окупованих територій часто примусово змушене емігрувати або в Росію, або крізь неї в напрямку інших, більш безпечних для проживання країн, втративши при цьому увесь свій матеріальний добробут і заощадження. Ті ж українці, що мешкають на територіях, де не відбуваються активні бойові дії, часто не в змозі дозволити собі найпростіший і найкоротший відпочинок навіть на території власної країни, не кажучи про закордонні подорожі. Під час війни туризм ще слід розглядати, як реабілітацію. Це величезна потреба, з якою зіткнулася країна, а після перемоги з цим буде ще більше проблем, адже повернеться багато поранених воїнів. Отже, слід розширювати програми реабілітації поранених, для їх подальшої психологічної і фізіологічної реабілітації.