Проблема структурування українського суспільства в розумінні Лесі Українки і Василя Стефаника. Селянство. Духовенство. Інтелігенція

Abstract

У статті розглядаються особливості формування національної еліти в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст. З огляду на те, що країна на той час була у складі різних імперій, Російської та Австро-Угорської, специфіку процесу відстежено з перспективи представників двох регіонів – Наддніпрянщини (Леся Українка) та Галичини (В. Стефаник). Через сприйняття і власний досвід ключових письменників ранньомодерної доби показано шляхи мобілізації та зростання мистецьких та громадсько-політичних кадрів нації. До уваги взято станові, соціально-економічні, культурні, приватно-побутові чинники життя України на зламі віків. In the article the Ukrainian elite’s the end of the XIX – beginning XX c. peculiarities are analised. Becose the country in that time was split by Russian and Austria and Hungary empires the process was researched over perception by two regions agents – East (the land close to the Dnipro) Lesya Ukrainka and West (Galithina) Vasyl Stephanyk. Over perception and personality experiences two main writers the Ukrainian art nuove epoch the methods of mobilization and development of arts and political personnel for nation are showed. The class, society and economical, cultural, private and everyday factors of Ukrainian life are analised.