Хорова творчість Лисенка М. В. як жанрова детермінанта української романтичної музики

Abstract

У магістерській роботі досліджується роль і місце хорової творчості М.Лисенка в історії української музичної культури. Зазначено, що хорова музика належить до провідних жанрів національного музичного канону романтичної доби. Для глибшого усвідомлення її ролі в житті українського народу та в історії становлення національної культури простежено основні етапи становлення хорового співу в Україні від його зародження до початку XX століття. Констатовано, що у другій половині XIX століття українська культура перебувала під значним впливом народницьких ідей, тому вся увага видатних громадсько-культурних діячів була скерована на акцентування виховної, а не естетичної ролі музичного мистецтва і намаганні за його допомогою об’єднати різні прошарки національного суспільства. Зауважено, що особливого значення у цей час набуває аматорське хорове виконавство, з яким безпосередньо пов'язана композиторська творчість і диригентська діяльність М.Лисенка як основоположника національної композиторської школи. Констатовано, що творча діяльність митця починалася у 1860-х рр. саме з організації хорів і патріотичних виступів з українськими хоровими програмами у Києві. Зазначено, що першим хоровим твором М.Лисенка став «Заповіт» на слова Т.Шевченка, що виявив вектор творчого спрямування композитора у бік хорової музики. У хорових творах Лисенка переважає сфера героїчної образності, прикладом чого є кантати «Б’ють пороги», «Радуйся ниво неполитая» - твори з яскраво вираженою громадянською позицією автора, основи якої були закладені вже у «Заповіті». Наголошено, що всі великі хорові форми у М.Лисенка, а також його хорові поеми є покладені на тексти Шевченкового «Кобзаря».