Відтворення фразеологізованих концепт-реалій поеми «Енеїда» І. Котляревського в іншомовних перекладах (на основі назв страв)

Abstract

Статтю присвячено аналізу способів відтворення фразеологізованих концепт-реалій (осьовий елемент – назва традиційної страви) у перекладах поеми «Енеїда» І. Котляревського. Встановлено закономірності відтво-рення первинної чи вторинної конотацій різними мовами залежно від їхньої історико-генеалогічної спорід-неності чи віддаленості./ The article represents the analysis of ways of rendering phraseological conceptual lexical realia (core element – names of traditional dishes) in foreign translations of the “Aeneid” by I. Kotliarevskyi. In a literary piece such structures tend to acquire a secondary phraseological connotation. Therefore, the specific lexicon loses its primary identity and should be viewed as part of a phraseological unit and reproduced accordingly. The analysis shows that genealogical proximity or remoteness has a crucial impact on the choice of a translation method. Close genetic ties between a source and target language contribute to a fuller representation of conceptual meaning in translation including one obtained through phraseologization which is due to existing semantic analogies. The major ways of preserving a secondary connotation of phraseological conceptual lexical realia are transliteration for close languages (Polish, Russian) and hypernymic renomination or descriptive paraphrasing for distant languages (English, German).