Ретроспективний аналіз нормативного забезпечення прав меншин у міжнародному праві до створення ООН

Abstract

Особливу увагу проблема меншин набула в XX столітті. Політичні кризи і озброєні конфлікти виникали саме там, де право, мовних меншин виявлялися обмеженим. Не дивлячись на те, що абсолютна більшість держав характеризуються складними конфесійними, лінгвістичними і етнічними структурами, тобто є поліетнічними, поліконфесійними і багатомовними, багато урядів таких держав заперечують застосування поняття «меншина» до власного населення. В сучасних умовах розробка особливих законодавчих норм для меншин різних типів (мовні, релігійні і етнічних меншини що борються за досягнення вельми різних прав і свобод) дозволяє захистити права більшої кількості груп, оскільки деякі уряди і сьогодні не охоче визнають у себе наявність, наприклад, національних меншин, більш охоче стануть учасниками спеціалізованих конвенцій по захисту прав мовних і релігійних меншин, чим ратифікують універсальну конвенцію з прав меншин. Саме тому аналіз норм, які беруть свій початок з часів середньовіччя щодо захисту прав меншин, дасть змогу зрозуміти особливості відповідних норм сучасного міжнародного права. The system of protection of minority rights which existed in the international law since the Westphalian Peace and was subsequently transformed into the international system for the protection of minorities within the League of Nations, had a number of serious shortcomings. The main drawback of the international law of this period is the absence of the fundamental principle of the right of peoples to self-determination. The collective right of national minorities was disregarded, since all international acts concerned not the protection of the group, but only the individuals associated by national origin. In addition, the protection of minorities concerned only the Member-States of the League. The rights of national minorities were insignificant, and the national minorities themselves, which were subjects to the terms of the agreements, were deprived of the right to petition the League of Nations. The procedures for monitoring compliance with contractual obligations were imperfect. However, in spite of this imperfection, the system of protection of minority rights of this period was rather progressive and in many respects remains unsurpassed until now. Some solutios to the minority problems found in it deserve to be studied today.