Модифікація жанру есе в аспекті інтермедіальності

Abstract

Поліфункціональність жанру есе дозволяє прослідкувати різноманітні модифікації його структури в синхронічно-діахронічному аспекті. Тримаючи в полі зору шлях формування жанру від „Діалогів” Платона через його термінологічне означення в спадщині Монтеня та Бекона, автор статті має на меті зосередити увагу на „кодифікації дискурсивних властивостей” (Ц. Тодоров) есе у ХХ столітті. „Стереофонічний простір” (Н. Тишуніна) жанру дозволяє перекодовувати інформацію на смисловому рівні. Виразно простежити цю якість есе можна в площині інтермедіального аналізу композиції.

The essay belongs to the genre which is multifunctional. This fact allows us to trace different modifications of its structure in diachronic and synchronic aspects. The author aims to concentrate our attention on „codification discourse properties” (T. Todorov) of the essay in the XX th century, keeping the way of genre formation from the time of „Dialogues” by Plato up to its terminological definition in the heritage of Montaigne and Bacon. „The stereophonic space of the genre” (N. Tyshunina) allows to transcode the information on the level of meaning. To trace this peculiarity of the essay significantly is possible in the area of contexture intermedial analysis.