Табірна проза non fiction: Соловки в конфліктному етноімагологічному аспекті

Abstract

У статті йдеться про один із тематичних розділів табірної прози – спогади про перший у Радянській країні Соловецький концтабір, написані представниками білоруської, російської, української літератур та видані в різний час (1935-1980-ті рр.). Аналізується конфліктний етноімагологічний аспект табірного буття в художньому «образі світу», створеному цими письменниками. Речь идёт об одном из тематических разделов лагерной прозы – воспоминаниях о первом в Стране Советов Соловецком концлагере, написанных представителями белорусской, русской, украинской литератур и изданных в разное время (1935-1980-е гг.). Анализируется конфликтный этноимагологический аспект лагерного бытия в художественном «образе мира», создаваемом этими писателями. It deals with one of the thematic sections of camp prose – memoirs of the first Solovetsk extermination camp in the Country of Councils, which were written by the representatives of the Byelorussian, Russian and Ukrainian literature and which were published at different times (1935 – 1980s). The disputed ethno-imagological aspect of camp being in the artistic “image of the world” created by those writers is analyzed.