Розвиток особистісного потенціалу майбутніх викладачів

Abstract

У роботі здійснено теоретичний та емпіричний аналіз проблеми розвитку особистісного потенціалу майбутніх викладачів у закладах вищої освіти. Розкрито сутність поняття «особистісний потенціал», обґрунтовано його міждисциплінарний характер і визначено основні структурні складові в контексті професійної діяльності викладача. Проаналізовано наукові підходи до трактування особистісного потенціалу та з’ясовано його роль у формуванні професійної зрілості, життєстійкості й здатності до саморозвитку. Окреслено особливості розвитку особистісного потенціалу майбутніх викладачів у процесі магістерської підготовки, визначено провідну роль освітнього середовища закладу вищої освіти та суб’єктної активності здобувачів освіти. Представлено результати емпіричного дослідження рівня розвитку особистісного потенціалу здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти, виявлено основні тенденції та проблемні аспекти його сформованості. Практичним результатом дослідження є розроблення силабусу вибіркового освітнього компонента «Особистісний потенціал викладача», спрямованого на цілеспрямований розвиток особистісних ресурсів, рефлексивності, саморегуляції та професійної готовності майбутніх викладачів. Отримані результати можуть бути використані у процесі професійної підготовки здобувачів магістерського рівня педагогічних і соціогуманітарних спеціальностей.