Гібридна агресія РФ проти України: досвід протидії

Abstract

Дипломна робота присвячена комплексному аналізу феномену гібридної агресії Російської Федерації проти України в період з 2014 – 2025 років та узагальненню досвіду протидії їй. У дослідженні проаналізовано трансформацію сучасних конфліктів, де поєднуються військові, інформаційні, економічні, кібернетичні та дипломатичні інструменти, вивчено механізми гібридної агресії РФ та сформульовано рекомендації для посилення національної стійкості України та оптимізації протидії гібридній агресії. У сучасному світі, коли методи традиційної війни тісно поєднуються із гібридною агресією надважливим завдання постає не просто вміння вчасно розпізнати форми та методи гібридних загроз, але випрацювати оптимальні методи реагування на неї: виявлення, протидію, дію на випередження. Саме тому, досліджувана у магістерській роботі наукова проблема є актуальною, важливою та має практичне значення. Теоретичну основу магістерської роботи складають фундаментальні праці Ф. Гофмана, В. Лінда, М. ван Кревельда. Джерельною базою стали заяви українського та російського МЗС, провідних політиків, військових, зокрема російських військових В. Герасимова та В. Горбуліна. Важливими узагальнюючими працями на які опирається робота стали наукові розробки Є. Магди, О. Литвиненка. Емпірична база: звіти ISW, RUSI, Atlantic Council, Hybrid CoE; документи НАТО, ООН, ЄС, ОБСЄ; OSINT-розслідування (Bellingcat, InformNapalm, Детектор медіа); статистичні дані (KSE, Світовий банк, МВФ); соціологічні опитування (КМІС, Центр Разумкова). Магістерська робота побудована за проблемно-хронологічним принципом, використано міждисциплінарний підхід із залученням історико-генетичного, компаративного, системно-структурного, кейс-стаді, контент-аналізу, статистичного та юридико-догматичного методів. У представленій роботі узагальнено досвід протидії російській гібридній агресії в умовах повномасштабної війни (2022 – 2025 рр.), здійснено аналіз еволюції співвідношення військових/невійськових компонентів стратегії РФ (від 3:2 до 2:3), проведено комплексний розгляд феномену «народного ВПК» як моделі інтеграції громадянського суспільства, систематизовано уроки української моделі для глобальної безпеки. В результаті проведеного дослідження розроблено практичні рекомендації для національної стратегії безпеки України, освітніх програм з медіаграмотності та кібербезпеки, міжнародних організацій. Результати апробовано на переддипломному захисті та XV Буковинській міжнародній історико-краєзнавчій конференції.