Психологічна дистанція між партнерами у сім’ях із шлюборозлучними ситуаціями

Abstract

У роботі висвітлено проблему подружньої дистанції та її впливу на якість сімейних стосунків, задоволеність шлюбом та психологічний клімат у родині. Теоретичний аналіз охоплює основні підходи до вивчення подружніх взаємин, включаючи системний, психодинамічний та соціально-психологічний аспекти, а також детально розглядає роль емоційної близькості, конструктивності взаємодії та рольових очікувань подружжя. Особлива увага приділена чинникам, що сприяють виникненню та загостренню подружньої дистанції, зокрема емоційній відстороненості, конфліктності у розподілі ролей, сімейній тривозі та деструктивності взаємодії. У межах емпіричного дослідження було проведено опитування сімей із різним рівнем ризику розлучення, зокрема тих, які засвідчили наявність думок про розірвання шлюбу. Статистичний аналіз дозволив виявити особливості дисфункційних сімей, зокрема емоційну відстороненість, високий рівень рольових конфліктів, низьку конструктивність взаємодії та підвищену сімейну тривожність. Наукова новизна полягає у комплексному підході до вивчення подружньої дистанції з урахуванням психологічного стану подружжя та структурних особливостей сімейних відносин, що дозволило сформувати профіль дисфункційних сімей і визначити чинники, що найбільше впливають на кризовий стан шлюбних взаємин. Практичне значення роботи полягає у розробці рекомендацій та корекційної програми для зниження дистанції у подружніх стосунках, підвищення рівня емоційної близькості, конструктивності взаємодії та задоволеності шлюбом, що може бути використано сімейними психологами та соціальними працівниками.