Міжнародні кризи: кризові комунікації vs медіація

Abstract

Актуальність проблеми управління міжнародними кризами зумовлена їх ескалацією та потребою вивчення взаємодії кризової комунікації та медіації задля мінімізації наслідків. Була з’ясована роль кризової комунікації як оперативної стратегії захисту інтересів і репутації та значення медіації як структурного механізму врегулювання міжнародної кризи. Доведено, що їх синхронізація - це інтегроване управління інформацією та посередництвом для сприяння мирному врегулюванню. Транскордонна криза PL – UA (2023–2024 рр.) розглядалася як приклад міжнародної кризи із підвищеною небезпекою у час російсько-української війни. Управління подібними кризами потребує синхронізації комунікації (захист інтересів) та медіації (врегулювання конфліктів) для мінімізації її шкоди. Аналіз цього кейсу показав, що вчасна комунікація знижувала невизначеність. Проте втручання ЄС як посередника змінило протест на політичний антагонізм проти «Зеленого курсу».